Якось мені довелося допомагати священику під час Хрещення. Коли таїнство завершилося і ми вже зібралися йти, до хрестильні увійшла жінка з маленьким хлопчиком, яку супроводжував чоловік зі східними рисами обличчя.

Жінка стала просити охрестити її сина, кажучи, що сьогодні вони їдуть із міста. Чоловік же відрекомендувався хресним батьком.

«Чи є на вас натільний хрестик?» – запитав у нього священик. «А навіщо?» – відповів той запитанням. «Як це – навіщо? Адже ви православна людина?» – «Ні, я мусульманин», – почув несподівану відповідь.

Цей анекдотичний епізод наочно показує, як несерйозно люди підходять до обрання хресних батьків. Основна маса «кумів» не відповідає мінімальним вимогам Церкви: не знають ні однієї молитви, не читали Євангеліє, не вміють правильно перехреститися, не носять хреста на грудях. Інші хресні батьки вважають своїм обов’язком перед приходом у храм «прийняти для хоробрості»; хресні матері доволі часто бувають непристойно одягнені, занадто нафарбовані косметикою. І практично ніхто не знає, хто такі хресні, для чого вони потрібні та в чому їх обов’язки.

За традицією Церкви дитину слід хрестити на восьмий, або на сороковий день життя. Зрозуміло, що в такому віці вимагати від неї віри й покаяння, двох головних умов з’єднання з Богом, не можна. Тому з давніх часів з’явилися «хрещені» – люди, за вірою яких хрестять дітей (водночас варто зауважити, що при хрещенні дорослих, що старші 18 років, хресні не потрібні).

Хресним може бути тільки православно віруюча людина, яка усвідомлює свою віру. Власне, хлопчику потрібен тільки хресний батько, а дівчинці – тільки хресна мати. Але, за давньою традицією, запрошують їх обох. Рідні батьки не можуть бути хресними своєї дитини; чоловік і дружина хресними в однієї дитини. Бабусі, дідусі, брати й сестри цілком можуть бути хресними батьками.

Після занурення дитини в купіль хрещення хресний приймає її з рук священика. Звідси слов’янська назва – «восприемник». Тим самим він на все життя бере на себе обов’язок виховувати дитину в православному дусі і відповідь за це виховання буде давати на Страшному Суді.

Хресні батьки завжди, до кінця своїх днів, моляться за похресників, навчають їх вірі та благочестю, прилучають до таїнств. Зв’язок між восприемниками та їх дітьми вічний та більш глибокий, аніж у батьків по плоті, тобто рідних. Від старанного виконання обов’язків хресного залежить доля і його самого, і прийнятої від купелі дитини.

 

ДЖЕРЕЛО: АЗИ ПРАВОСЛАВ’Я // Глибока, Благодатний Вогонь, 2019 // З благословення Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України ЕПІФАНІЯ//.