У Старому Завіті сказано: «Пам’ятай день суботній, щоб святити його» (Вих. 20,8). Для цього Бог повелів Мойсею влаштувати Скинію Завіту, яка стала центром богослужіння. Докладно визначив усе, що відносилося до обов’язків священства і приношення жертв.
Дванадцятирічного Отрока Ісуса знайшли в храмі, він і після того постійно ходив у синагоги, у храм Соломона. «І ввійшов, за звичаєм Своїм, у день суботній в синагогу” (Лк. 4,16).
Апостоли разом з віруючими теж ходили в храми і здійснювали літургію в домах християн. «І вони постійно перебували в навчанні Апостолів, у спілкуванні і переломленні хліба й у молитвах» (Діян.2,42). І там же: «І щодня одностайно перебували в храмі і, переломлюючи по будинках хліб, приймали їжу у радості і простоті серця» (Діян.2,46).
Мученик Юстин Філософ повідомляє, що перші християни збиралися на богослужіння щонеділі. «Бувають в нас збори, коли всі, живучі по містах і селах, збираються в одному місці і читають Писання пророків. Коли читець закінчить, предстоятель словом наставляє і закликає усіх наслідувати почуте. Потім усі разом встаємо і молимось. Коли закінчимо молитву, приноситься хліб, вино і вода, і предстоятель також, наскільки в нього вистачає сил, возносить молитви і подяки. І народ виражає свою згоду словом «амінь». І буває роздавання кожному і причастя Дарів, над Якими здійснена подяка. А тим, кого не було, вони посилаються через дияконів».
Тих, хто порушував четверту заповідь і не приходив у храм три неділі підряд, чекала сувора спокута – відлучення від Церкви! «Якщо хто-небудь, не маючи ніякої нагальної потреби чи перешкоди, три неділі протягом трьох седмиць не прийде на церковне зібрання, то клірик хай буде вигнаний із кліру, а мирянин хай буде усунений від спілкування» (80-е правило Шостого Вселенського Собору).
Та й як можна не дотримуватись заповіді, даної Самим Богом.

ДЖЕРЕЛО: ЧОМУ ТИ НЕ В ЦЕРКВІ? // Глибока, Благодатний Вогонь, 2006 // З благословення Митрополита Чернівецького і Буковинського ДАНИЛА//.