Святий Григорій Великий радить заздалегідь уявляти собі нещасних, раптово напавши на нас, не привели у велику зніяковілість, не придушили нашого духу. А коли ми бачимо слабості, недоліки інших людей, які заподіюють нам неприємність, то повинні звернути увагу на свої немочі й гріхи, якими часто ображаємо’й Бога, і ближніх.
Підставою терпіння повинна бути смиренність, тобто свідомість того, що ми по своїх гріхах гідні ще більших скорбот; ці проблеми з волі Божої служать нам відплатою за скоєні нами гріхи й разом ліком від душевних хвороб, застарілих пристрастей. А смиренність залучає до нас і допомогу Божу для заспокоєння нашого духу, для добросердого перенесення скорбот, для полегшення їх ваги.
Якщо хто перенесе спокусу з терпінням і смиренністю, говорить святий авва Дорофей, то вона пройде без шкоди для нього. Якщо ж він буде малодушествувати, бентежитися, обвинувачувати кожного, то він тільки обтяжує самого себе, викликаючи на себе спокуси, і не одержує зовсім ніякої користі, а тільки шкодить собі, тоді як спокуси приносять більшу користь тому, хто переносить їх без зніяковілості.

ДЖЕРЕЛО: ЯК НАВЧИТИСЯ ТЕРПІТИ НЕДОЛІКИ БЛИЖНІХ? // Глибока, Благодатний Вогонь, 2006 // З благословення Митрополита Чернівецького і Буковинського ДАНИЛА//.