За творами святителя Ігнатія (Брянчанінова) (Друкується по 1-му т. творів, з невеликими скороченнями)
1. ПОМІРНІСТЬ.
Утримання від зайвого вживання їжі й пиття, особливо від уживання в надмірності вина. Точне зберігання постів, установлених Церквою. Приборкання плоті помірним і постійно однаковим уживанням їжі, від чого починають слабшати взагалі всі пристрасті, а особливо самолюбство, що складається в безсловесній любові до плоті, її життя й спокою.
2. ЦНОТЛИВІСТЬ.
Відхилення від усякого роду блудних справ. Відхилення від хтивих бесід і читання, від проголошення кепських, хтивих, двозначних слів. Зберігання почуттів, особливо зору, й слуху, а ще більше дотику. Скромність. Відкидання думок і мрій блудних. Мовчання. Безмовність. Служіння хворим і калікам. Спогад про смерть і пекло. Початок цнотливості – неколивний від блудних помислів і мріянь розум; досконалість цнотливості – чистота, що бачить Бога.
3. ВІДМОВІ ВІД ЗБАГАЧЕННЯ.
Задоволення себе лиш необхідним. Ненависть до розкоші й млості. Милосердя до жебраків. Любов до вбогості євангельської. Надія на промисел Божий. Виконання Христових заповідей. Спокій і воля духу. Безтурботність. М’якість серця.
4. ЛАГІДНІСТЬ.
Відхилення від гнівливих помислів і від збурювання серця люттю. Терпіння. Наслідування Христа, що призиває учня Свого на хрест. Мир сердечний. Тиша розуму. Твердість і мужність християнські. Невідчуття образ. Незлобність.
5.БЛАЖЕННИЙ ПЛАЧ.
Відчуття падіння, притаманного всім людям, і власної вбогості душевної. Нарікання на них. Плач розуму. Болісне розчулення серця. Легкість совісті, благодатна розрада й радість. Надія на милосердя Боже. Віддяка Богові в скорботах, покірне їх перенесення від бачення безлічі гріхів своїх. Готовність терпіти їх. Очищення розуму. Полегшення від пристрастей. Бажання молитви, самоти, слухняності, смиренності, сповідання гріхів своїх.
6. ТВЕРЕЗІСТЬ.
Ретельність до всякої доброї справи. Неліниве виконання церковного й домашнього молитовного правила. Увага при молитві. Ретельне спостереження за всіма ділами, словами й думками своїми. Крайня недовірливість до себе. Безперестанне перебування в молитві й Слові Божому. Благоговіння. Постійне пильнування над собою. Зберігання себе від довгого сну, розніженості, марнослів’я, жартів і гострих слів. Любов до нічних пильнувань, поклонів та інших подвигів, що подають бадьорість душі. Залишення дому не інакше, як через нестатки. Спогад про вічні блага, бажання й очікування їх.
7. СМИРЕННІСТЬ.
Страх Божий. Відчуття його при молитві. Острах зникнути й повернутися в ніщо, який народжується при особливо чистій молитві, коли особливо сильно відчуваються присутність і велич Божі. Глибоке пізнання своєї незначності. Зміна погляду на ближніх, причому вони, без усякого примусу, видаються смиренному кращими від нього у всіх відношеннях. Простодушність від живої віри. Ненависть до похвали людської. Постійне звинувачення й докір собі. Правота й прямота. Безпристрасність. Мертвість до всього. Розчулення. Пізнання таїнства, затаєного в хресті Христовому. Бажання розіпнути себе світові й пристрастям, прагнення до цього розп’яття. Сприйняття вбогості духовної. Відкидання премудрості земної, як непотрібної для неба. Презирство всього, що в людей високе, але мерзота перед Богом (Лк. 16,15). Залишення самовиправдання. Мовчання перед ображаючими, котрому навчає Євангеліє. Відкладення всіх власних міркувань і прийняття розуму євангельського. Смиренномудрість, або духовне міркування. Свідома у всьому слухняність Церкві.
8. ЛЮБОВ.
Зміна під час молитви страху Божого на любов Божу. Вірність Господу, яка доводиться постійним відкиданням усякого гріховного помислу й відчуття. Несказанний, солодкий потяг усієї людини любов’ю до Господа Ісуса Христа й до Пресвятої Трійці. Бачення у ближніх образу Божого й Христа; перевага, що виникає від цього духовного бачення, перед собою всіх ближніх і побожне шанування їх у Господі. Братня любов до ближніх, чиста, до усіх рівна, безстороння, радісна, полум’яніюча однаково до друзів і ворогів. Замилування в молитві й любов розуму, серця й усього тіла. Несказанна насолода радістю духовною. Захоплення духовне. Бездіяльність тілесних почуттів при молитві. Мовчання розуму. Просвіта розуму й серця. Молитовна сила, що перемагає гріх. Мир Христовий. Відступ від всіх пристрастей. Поглинання всіх роздумувань розумом Христовим, що перевершує все. Неміч гріховних помислів, що не можуть зобразитися в розумі. Насолода й достаток розрад при скорботах. Бачення влаштувань людських. Глибина смиренності й низька про себе думка…
Кінець нескінченний!
ДЖЕРЕЛО: НА ДОПОМОГУ В ПОКАЯННІ (Про пристрасті, чесноти і покаяння. Ґрунтовна підготовка до сповіді) // Православне Видавництво «Благодатний Вогонь», м. Глибока, 2006 // З благословення Митрополита Чернівецького і Буковинського ДАНИЛА//.
