За «Отечником», сладеному святителем Ігнатієм (Брянчаніновим)
Всі пристрасті, якщо попущена буде їм воля, діють, зростають, підсилюються в душі, нарешті, обіймають її, опановують нею й відлучають її від Бога. Це ті тяжкі ярма, які лягли на Адама, після того як він спробував від дерева. Ці пристрасті вбив на хресті Господь наш Ісус Христос. Це ті старі міхи, у які не вливається вино нове (Мф. 9, 17). Це ті полотна, якими обв’язаний був Лазар (Ів. 11, 44). Це біси, послані Христом у стадо свиней (Мф. 8, 31-32). Це стара людина, яку велить Апостол християнинові скинути із себе (1 Кор. 15,49). Це будяки й терни, які почала родити земля Адаму після того, як він був викинутий із раю (Бут. 3,18).
Авву Ісаю запитали: “У чому полягає покаяння?” Він відповів: “Дух Святий навчає нас вийти від гріха й більше не впадати в нього. У цьому полягає покаяння”.
Ті, що приносять щире покаяння, не займаються вже осудом ближніх, вони займаються оплакуванням гріхів своїх.
Хто засуджує грішників, той виганяє із себе покаяння.
Хто виправдує себе, той відчужує себе від покаяння.
Полюби смиренність: вона покриє тебе від гріхів твоїх.
Смиренність полягає в тому, щоб людина усвідомлювала себе грішною перед Богом, такою, що не зробила жодної доброї справи перед Богом.
Благаю кожну людину, що бажає принести Богові покаяння, відмовитися від уживання вина у великій кількості. Вино відроджує погашені пристрасті в душі й виганяє з неї страх Божий.
Не сперечайтеся один із одним ні з якого приводу, не говоріть зле ні про кого, не судіть ні про кого, не засуджуйте й не принижуйте нікого ні словом, ні в серці, аж ніяк не нарікайте ні на кого, не підозрюйте нікого в якому-небудь злі.
Не зневаж кого-небудь через його тілесний недолік.
Якщо хто прославляє тебе й ти з тішенням приймаєш похвалу, то немає в тобі страху Божого.
Якщо скажуть про тебе щось несправедливо, і ти зніяковієш, то немає в тобі страху Божого.
Якщо при розмові із братіями шукаєш, щоб слово твоє узяло гору над словами інших, то немає в тобі страху Божого.
Якщо зневажать твоїм словом, і ти образишся цим, то немає в тобі страху Божого.
Не будь цікавим і не розпитуй про суєтні справи світу.
Не радься про помисли твої з усіма: радься про них тільки з батьками твоїми. Інакше накличеш собі скорботу й зніяковілість.
Не відкривай помислів твоїх перед усіма, щоб це не послужило причиною спотикання для ближнього твого.
Остерігайся неправди: вона виганяє страх Божий з людини.
Від любові до слави людської народжується неправда. Хто поводиться лукаво щодо брата свого, той не зможе уникнути суму сердечного.
Не шукай дружби зі славними світу цього, щоб слава Божа не згасла в серці твоєму.
Не захоплюйся солодким спогадом скоєних тобою гріхів, щоб відчуття цих гріхів не обновилося в тобі.
Пам’ятай про Царство Небесне, і буде помалу залучати тебе до нього це пам’ятання.
Згадуй і про геєну і зненавидь справи, що тягнуть у неї.
Щодня ранком, вставши від сну, приведи собі на пам’ять, що ти повинен відзвітувати Богові у всякій справі твоїй, і не згрішиш перед Ним: страх Його вселиться в тебе.
Щодня розглядай гріхи твої, молися про них, і Бог простить їх тобі.
Той, хто очікує близьку смерть, не впаде в багато гріхів. Навпаки, той, що сподівається жити довго, обплутується багатьма гріхами.
Живи так, наче день, пережитий тобою, був останнім у житті, – і не згрішиш перед Богом.
ДЖЕРЕЛО: НА ДОПОМОГУ В ПОКАЯННІ (Про пристрасті, чесноти і покаяння. Ґрунтовна підготовка до сповіді) // Православне Видавництво «Благодатний Вогонь», м. Глибока, 2006 // З благословення Митрополита Чернівецького і Буковинського ДАНИЛА//.
