Пастирі Церкви особливо заохочували християн до справ милосердя. Оріген називає блаженним того, хто в час посту годує бідного. Бо саме такий піст приємний Богові. Св. Іоанн Златоуст говорить. «Милосердя й любов являють собою крила посту, якими він зноситься до неба, а без них він лежить і валяється на землі. Піст без милосердя є ознакою голоду, а не образом святості. Піст без любові дає привід до грошолюбства, бо від цієї ощадності тільки худне тіло, тільки грубшає гаманець. Отже, додержуючи посту, віддаваймо в руку бідного наш обід, який наше черево було готове знищити. «Рука бідного – це скарбниця Христова. Бо все, що бере бідний, приймає Христос».

Така допомога людям природно випливає з характеру й значення Великого посту. В цей час християни самі чекають від Бога милості й прощення, а тому вони вважають за необхідність виявляти милосердя до своїх ближніх.

 

ДЖЕРЕЛО: ВЕЛИКИЙ ПІСТ. ЯК ЙОГО ПРОВЕСТИ? // Православне видавництво “Благодатний Вогонь” м. Глибока, 2006 // З благословення Митрополита Чернівецького і Буковинського ДАНИЛА//.