З попередніх проповідей пізнали ми, що ніяке життя, хоч би й найгрішніше, ніякі гріхи, хоч би й найбільші не замикають нам дверей до неба, якщо ми покутою спів діємо з Божою ласкою. Може деякі з Вас, слухаючи ці проповіді, подумали собі: хвала Богу, що в мене нема таких проступків як в Магдалини, або в Петра. Я ще Христа явно не відрікся, ані не є публічним грішником. Тому не маю чого боятись про своє спасіння, та й не має за що багато покутувати. Багато є тепер таких людей, котрі думають, що якщо живуть в основному чесно, не поповнюють надто виразних гріховних промахів, можуть бути безпечними щодо свого спасіння.
А однак в історії Христових страстей зустрічаємо одного чоловіка, котрий нам вказує, що не треба аж Юдиним проступком заплямувати своєї душі, щоби серед розпуки скінчити життя самогубством. Оце кілька літ після того, як в притворі римського намісника в Єрусалимі відбувся найбільший в історії людства суд, в південній Франції кинувся один чоловік зі скали в море. Впало на нього невдоволення його цісаря, якого він так лякався; світло вічної Правди відкинув від себе, погордував ласкою і впав в розпуку та скінчив самогубством. Це римський намісник Понтійський Пилат. Це той, що не хотів пізнати всієї правди, що задавши Христові питання, «що є правда», не чекав на відповідь. Він є прообразом тих людей, котрі не хочуть впустити до свого серця всієї правди, що вдовольняються лиш поверхневою чеснотою і справедливістю, не хочуть перейнятися щиро правдами св. віри і жити так, як вони вчать, котрі твердять, що людині не треба конче заховати всіх приписів св. віри і Церкви, вистачить йому аби тільки жив чесно і справедливо. Дор. в Христі! Якщо нам миле є спасіння, не даймося засліпити себе такими відмовками. Бо ніяка поверхнева чеснота і справедливість, ніякі хоч і найліпші засоби пристосування не захоронять нас від вічного осудження, якщо ми, пізнавши правди св. віри, не будемо по них жити. Це четверта частина тайни нашого призначення. Праведний з віри «буде жити», каже Бог. В покірній вірі, а не в пустій надії на себе, шукаймо свого спасіння. Нехай Пилат буде нам у тім судженні остерігаючим прикладом.
ДЖЕРЕЛО: ПОСТОВІ ПРОПОВІДІ. РОЗДУМИ У ЧАСІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ // Глибока, Благодатний Вогонь, 2008 // З благословення Митрополита Чернівецького і Буковинського ДАНИЛА//.
