Бідність розглядається у Біблії не як ідеал, а як зло; як правило, є наслідком гріха. Причинами бідності здебільшого виступають:

– неробство та самозаспокоєння;

«Доки ти, ледащо, будеш спати? коли ж ти проснешся від сну свого? Трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш: і прийде як подорожній, бідність твоя, і злидні твої, як розбійник» (Притч. 6:9- 10).

«Ледача рука робить бідним, рука ж роботяща збагачує» (Притч. 10:4).

«Лінощі в сон занурюють, і лінива душа буде голодувати» (Притч. 19:15).

«Не люби спати, щоб тобі не збідніти; тримай відкритими очі твої, і будеш наїдатися хлібом своїм.» (Притч. 20:13).

«…адже п’яниця й ненажера збідніють, і сонливість зодягне в лахміття» (Притч. 23:21).

– п’янство та нестриманість;

«Хто любить розваги, той збідніє; а хто любить вино та тук, той не розбагатіє» (Притч. 21:17).

– розбещеність;

«Тому що із-за жінки розпусної бідніють аж до шматка хліба; а жінка заміжня вловлює дорогу душу» (Притч.6:26).

«Людина, що мудрість любить, радує батька свого; а хто знається з блудницями, той втрачає майно» (Притч. 29:3).

«А по небагатьох днях забрав син молодший усе та й подавсь до далекого краю і розтринькав майно своє там, живучи розпустно» (Лук. 15:13).

– дурне товариство;

«Злидні та ганьба тому, хто відкидає навчання; а хто дотримується навченого, буде в пошані» (Притч. 13:18).

«Не будь поміж тими, хто перепивається вином, поміж тими, хто об’їдається м’ясом: адже п’яниця й ненажера обідніють, а сонливість одягне в лахміття» (Притч. 23:20-21).

«Хто землю свою обробляє, той насититься хлібом, а хто наслідує гультяям, той насититься злиднями» (Притч. 28:19).

Бідність посилається інколи як покарання:

– скнарі;

«Дехто щедро дає, і йому ще й додається; а інший надміру бережливий, проте тільки біднішає» (Притч. 11:24).

«Поспішає до багатства завидюща людина, і не думає, що прийде до неї бідність» (Притч. 28:22).

– ображаючому бідних;

«Нажите трудом поверне, не проковтне; по мірі майна його, буде і розплата його, а він не зрадіє. Адже він пригноблював, відштовхував бідняків; захоплював будинки, яких не будував, не мав міри в череві своєму; і в жадібності своїй не щадив нічого. Ніщо не спасалось від ненажерства його; за це не збережеться щастя його. В повноті достатку буде тісно йому, рука кожного скривдженого підніметься на нього!» (Йов. 20:18-22).

«Хто знущається над бідним, щоб примножити своє багатство, і хто дає багатієві, той збідніє.» (Притч. 22:16).

«Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той збирає його для благодійника бідних» (Притч. 28:8).

Бог такою ж мірою любить бідних, як і багатих:

«Але ж Він не звертає уваги на обличчя князів і не віддає перевагу багатому перед бідним, тому що всі вони — справа рук Його» (Йов. 34:19).

Той, хто допомагає бідним:

– буде збережений і спасенний Богом;

«Блаженний, хто дбає про бідного! В день нещастя Господь врятує його. Господь збереже його і збереже йому життя; блаженним буде він на землі. І Ти не віддаси його на поталу ворогам його» (Пс. 40:1-3).

– отримає вічну нагороду на небі;

«Він щедро бідним роздав, його правда навіки перебуває; його ріг підіймається в славі!» (Пс. 111:9).

«Тоді скаже Цар тим, хто праворуч Його: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, наслідуйте Царство, приготовлене вам від створення світу» (Мат. 25:34).

«Продавайте майно ваше і милостиню давайте. Робіть скрині собі нестаріючі, невичерпний скарб на небі, куди злодій не наближається, і міль де не з’їдає» (Лук. 12:33).

«Та коли робиш святкову трапезу, клич убогих, калік, кривих та сліпих, і будеш блаженний, адже не мають вони чим віддати тобі, — віддасться ж тобі у воскресіння праведних» (Лук. 14:13-14).

«Як почув це Ісус, то промовив до нього: Ще одного тобі бракує: розпродай усе, що ти маєш, і роздай бідним, і матимеш скарб свій на небі; тоді приходь, та і йди за Мною!» (Лук. 18:22).

 

ДЖЕРЕЛО: ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА (В ПОНЯТТЯХ ІІ КАТЕГОРІЯ). Навчальний посібник. – Київ: Видавництво Європейського університету, 2002.