Прагнення до задоволень і багатства породжує боговідступництво.

«Адже корінь усього лихого — то грошолюбство, якому віддавшись, деякі ухилились від віри і поклали на себе великі страждання» (1Тим. 6:10).

«Настане адже час, коли здорового вчення не будуть триматись, а за своїми бажаннями виберуть собі вчителів, щоб вони їм лестили» (2Тим. 4:3).

Покарання відступникам.

«Коли хто перебувати не буде в Мені, той буде відкинений геть, як гілка, і засохне; а такі гілки збирають, вкидають у вогонь і вони згорають» (Іоан. 15:6).

«Адже якщо, позбавившись розбещеності світу через пізнання Господа й Спасителя нашого Ісуса Христа, вони знову заплутуються ними та перемагаються, то останнє для них буває гірше першого. Адже краще було б не пізнати їм дороги праведності, ніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!» (2Петр. 2:20-21).

«Якщо ми, пізнавши істину, грішимо самовільно, то вже за гріхи не знаходиться жертви, а якесь страшне сподівання суду та гнів палючий, що має пожерти противників. Хто відкидає Закона Мойсея, такий немилосердно вмирає при двох чи трьох свідках, тож подумайте, наскільки тяжчого покарання заслуговує той, хто топче Сина Божого, і не шанує кров заповіту, що нею освячений, і хто Духа благодаті ображає! Адже знаємо Того, Хто сказав: «Мені помста належить, Я відплачу», — говорить Господь. І ще: «Господь буде судити народ Свій!» Страшна річ — упасти в руки Бога Живого!» (Євр. 10:26-31).

Наслідки віровідступництва:

«А коли б праведник відступив від своєї правди й став робити кривду, — усі ті гидоти, які робить беззаконник, то чи такий буде жити? Усі добрі справи його, які він робив, не згадаються, — за своє беззаконня, яке він робить, і за гріхи свої, він помре!» (Єзек. 18:24).

«Коли праведник відступив від своєї праведності, і почав творити беззаконня, то помре він за те!» (Єзек. 33:18).

«Адже якщо позбавившись розбещеності світу через пізнання Господа й Спасителя нашого Ісуса Христа, вони знову заплутуються ними та перемагаються, — то останнє буває для них гірше першого. Адже краще їм було б не пізнати дороги праведності, аніж, пізнавши, вернутись назад від переданої їм святої заповіді!» (2Петр. 2:20-21).

«Адже не можна тих, що раз просвітились, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, і скуштувати доброго Божого Слова та сили майбутнього віку, якщо вони відпали, знов відновляти покаянням, коли вдруге вони розпинають у собі Сина Божого та зневажають Його» (Євр. 6:4-6).

ДЖЕРЕЛО: ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА (В ПОНЯТТЯХ ІІ КАТЕГОРІЯ). Навчальний посібник. – Київ: Видавництво Європейського університету, 2002.