Гріхопадіння Адама і Єви стало причиною появи на землі ворожнечі і її носіїв – ворогів і часів Каїна і Авеля вбивають праведників за їх благочестиві справи. Ісус Христос прийняв смерть на хресті за людей, коли вони ще були його ворогами. Тим самим Ісус зробив любов до ворогів очевидною реальністю. Тепер її (любов) можуть і зобов’язані проявляти також і люди, які йдуть за Христом.

Любов до ворога не означає пасивного відступу від істини, адже Ісус рішуче розділяв друзів та ворогів, називав Своїх ворогів відповідними іменами і говорив їм про майбутній Суд, щоб цим закликати їх до покаяння.

Ставлення християн до своїх ворогів:

– не відповідати злом на зло;

«Нe кажи: «Віддячу я за зло!»; надай це право Господу, і Він збереже тебе» (Притч. 20:22).

«Не платіть злом за зло, або образою за образу, навпаки, благословляйте, знаючи, що на це вас покликано, щоб ви успадкували благословіння» (1Петр. 3:9).

«Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми» (Рим. 12:17).

– не бажати їх смерті;

«І сказав Бог до нього: «За те, що просив ти це, а не просив для себе днів довгого життя та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити, ось, Я зроблю по слову твоєму.» (3Цар. 3:11).

«Чи я радів загибелі свого ворога, і святкував, коли нещастя спіткало його? Не дозволяв я устам моїм грішити проклинянням душі його» (Іов. 31:29-30).

– не радіти їхнім нещастям;

«Не радій, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться,— хай серце не веселиться …» (Притч. 24:17).

– віддячувати їм добром за зло;

«Коли знайдеш вола свого ворога, або осла його, що заблудився, то приведи його йому. Коли побачиш осла свого ворога, що упав під тягарем своїм, то не залишай його: зніми з нього ношу цю» (Вих. 23:4-5).

«А я вам кажу: « Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує…» (Мт. 5:44).

«Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!» (Рим. 12:14).

– допомагати їм;

«Отже, якщо твій ворог голодний, — нагодуй його; якщо він спраглий, напій його, адже роблячи це, ти згортаєш розпалене вугілля йому на голову» (Рим. 12:20).

«А вам, хто слухає, Я кажу: «Любіть своїх ворогів, добро робіть тим, хто ненавидить вас» (Лук. 6:27).

– любити їх;

«Тож любіть своїх ворогів, робіть добро, позичайте, не ждучи нічого назад, — і ваша за це нагорода великою буде, і синами Всевишнього станете ви, — добрий адже Він і до невдячних і злих!» (Лук. 6:35).

– благословляти їх;

«Благословляйте тих, хто вас переслідує; благословляйте, а не проклинайте!» (Рим. 12:14).

«…і трудимось, працюючи своїми руками. Коли нас лихословлять, ми благословляємо; як нас переслідують, ми терпимо…» (1Кор. 4:12).

– молитися за них;

«Упавши ж навколішки, скрикнув голосом гучним: «Не зарахуй їм, о Господи, цього гріха!» (Дії Ап. 7:60).

«…нас ганьблять, а ми молимось; ми стали, як сміття для світу, як прах, який всі топчуть й тепер» (1Кор. 4:13).

– слідувати прикладу Бога по відношенню до них;

«…щоб вам бути синами Отця вашого Небесного, адже Він наказує сонцю Своєму сходити над злими і над добрими, і Він дощ посилає на праведних і на неправедних» (Мт. 5:45).

 

ДЖЕРЕЛО: ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА (В ПОНЯТТЯХ ІІ КАТЕГОРІЯ). Навчальний посібник. – Київ: Видавництво Європейського університету, 2002.