Людський гнів — це емоційна реакція, яка виникає у тих випадках, коли зачіпається, порушується чи піддається загрозі щось, особливо цінне для цієї людини. Гнів може досить легко перетворитись у некеровану запальність, яка може нести в собі загрозу існуванню іншої людини. Гнів і гріх тісно пов’язані між собою.

Гнів справедливий, коли проти несправедливості.

«І прогнівавшись, господар віддав його мучителям, аж поки не віддасть йому всього боргу» (Мат. 18:34).

«Отож, ненавиджу тих, хто ненавидить Тебе, Господи, і відкидаю тих, хто повстає проти Тебе!» (Пс. 138:21).

В іншому разі — негативне явище, як прояв гріховної природи.

«Діла тіла такі: перелюб, нечистота, розбещеність, ідолослужіння, чародійство, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, ненависть, вбивство, п’янство, безчинство й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і раніше попереджував, що ті, хто чинить таке, не вспадкують Царства Божого» (Гал. 5:19-21).

«Тому, брати мої любі, нехай буде кожна людина швидка на слухання, повільна говорити, повільна на гнів. Адже гнів людський не чинить правди Божої» (Як. 1:19-20).

«Усяка прикрість, і гнів, і лютість, і крик, і лайка зі злобою нехай будуть відкинуті вами. А ви один до одного будьте ласкаві, співчутливі, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!» (Еф. 4:31-32).

Застереження від прояву гніву:

«Гніваючись, не грішіть: сонце нехай не заходить у вашому гніві…» (Еф. 4:26).

«Не мстіть за себе, улюблені, але дайте місце гніву Божому, адже написано: «Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь» (Рим. 12:19).

«…залиш дар твій перед жертовником і піди, помирись спершу з братом своїм, а тоді повертайся і принось свій дар» (Мат. 5:24).

«Отож, я хочу, щоб чоловіки молилися на кожному місці, підіймаючи чисті руки, без гніву та сумніву» (1Тим. 2:8).

Гнів — атрибут нерозумних.

«Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає образу» (Притч. 12:16).

«Мудрий боїться і від зла відстороняється, нерозумний же самовпевнений та роздратований» (Притч. 14:16).

«Не поспішай духом твоїм гніватись; адже гнів гніздиться в серцях дурнів» (Екл. 7:9).

За гнів буде Божа кара.

«А Я вам кажу, що кожен, хто гнівається на брата свого без причини, підлягає осудженню» (Мат. 5:22).

 

ДЖЕРЕЛО: ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА (В ПОНЯТТЯХ ІІ КАТЕГОРІЯ). Навчальний посібник. – Київ: Видавництво Європейського університету, 2002.