На сході з найдавніших часів надавалось великого значення традиціям гостинності. Сам Бог з’являється в образі господаря будинку, подаючи людям добрий приклад гостинності.

«Чи сам я з’їдав свій шматок, чи не їв від нього й сирота?» (Йов. 31:17).

«…засвідчену в добрих ділах, якщо дітей виховала, якщо подорожніх приймала, якщо ноги святим умивала, якщо помагала обездоленним, якщо з радістю всяку добру справу творила» (1Тим. 5:10).

«І хто напоїть когось з малих цих бодай чашею води холодної, в ім’я учня, істинно говорю вам, той не втратить нагороди своєї» (Мат. 10:42).

«І коли хто напоїть вас чашею води в ім’я Моє, ради того, що ви Христові, істинно кажу вам: не втратить своєї нагороди!» (Марк. 9:41).

«Не поїв ти водою спраглого, і голодному відмовляв у хлібі…» (Йов. 22:7).

«Адже Я голодував, і ви не нагодували Мене, знемагав від спраги, і ви не напоїли Мене, подорожнім Я був, і не прийняли ви Мене, був голим, і не зодягай ви Мене, був хворим і у в’язниці, і ви не відвідали Мене.» Тоді вони скажуть Йому у відповідь: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, або подорожнім, або голим, або хворим, чи у в’язниці, і не послужили Тобі?» Тоді скаже їм у відповідь: «Істинно кажу вам: тому що ви не зробили цього одному з цих менших, то не зробили Мені!» (Мат. 25:42-45).

 

ДЖЕРЕЛО: ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА (В ПОНЯТТЯХ ІІ КАТЕГОРІЯ). Навчальний посібник. – Київ: Видавництво Європейського університету, 2002.